я могу быть нежной...я могу быть грубой... я могу быть стервой...я могу быть сукой... я могу быть счастьем...я могу быть болью... я могу быть богом...я могу быть чертом... я могу быть небом...я могу быть морем... стоит окунуться...сразу ты утонешь... может в море ласки...может в море горя... я могу быть ветром...я могу быть смерчем... сначала я подую...потом снесу вам крышу... я могу быть солнцем...что всегда согреет... я могу быть раем...где всегда блаженство... я могу быть адом...колыбелью боли... я ведь нереальность... я всего лишь сказка гарнюня
Вона боїться прощатися та тяжко переносить розлуку. Вона любить небо, гарні слова та сумні історії, нічну дорогу і сльози щастя, рахувати зорі і не спати вночі, співати і танцювати, обожнює повітряні кульки і повітряні тістечка, будує замки з піску, які розмивали холодні хвилі буденності і реальності, після чого вона будує з мокрого піску вже зовсім інші форми. Вона не гониться за славою, але хоче знайти своє місце у світі, для когось залишаючись стежкою в щастя, а для когось зеленооким спогадом...☺
